Стихо-юмор, Прикольное и веселое... Опции

[Гость_Yurchik_*]

За віконцем весна розквітала,
Небо повнилось першим дощем.
Я стояв і нарізував сало,
Величезним кухонним ножем.
Ніж ходив у руках методично
І чомусь пригадалось мені,
Безневинне таке й симпатичне
Ніжне тіло тієї свині.
Пролетіло життя мов хвилина,
Добрим словом ніхто не зігрів,
Що ти бачила, бідна скотина,
Лиш корито та засраний хлів.
І тоді, мов обрікши на муки,
Хтось встромив в твое сердце ножа
Ти збагнула, що люди тварюки,
І твоя відлетіла душа.
Ти далеко тепер моя бджілко,
У своїм, у свинячім раю,
Я ж на кухні сижу, пью горілку
І тебе потихеньку жую.
Я не злодій , не кат, не злочинець,
В мене друзі, робота, сім'я,
Та який же я, блиндь, українець,
Якщо сала не їстиму я!

[maded]

В НАЧАЛЕ БЫЛО СЛОВО

***
Тусовка? Пиво? Дискотека?
Куда пойти? Куда податься?...
Ночь. Улица. Фонарь. Аптека.
А нефиг было ночью шляться.

***
Действительность сурова,
Глаза полны печали...
В начале было слово,
Потом по морде дали.

***
Едва заметен на всеобщем фоне,
Но есть одна особенность. Всегда,
Всегда готов к труду и обороне,
Но больше к обороне от труда.

Автор: Николя Бузотэр