Стихо-юмор, Прикольное и веселое... Опции

[Гость_Yurchik_*]

За віконцем весна розквітала,
Небо повнилось першим дощем.
Я стояв і нарізував сало,
Величезним кухонним ножем.
Ніж ходив у руках методично
І чомусь пригадалось мені,
Безневинне таке й симпатичне
Ніжне тіло тієї свині.
Пролетіло життя мов хвилина,
Добрим словом ніхто не зігрів,
Що ти бачила, бідна скотина,
Лиш корито та засраний хлів.
І тоді, мов обрікши на муки,
Хтось встромив в твое сердце ножа
Ти збагнула, що люди тварюки,
І твоя відлетіла душа.
Ти далеко тепер моя бджілко,
У своїм, у свинячім раю,
Я ж на кухні сижу, пью горілку
І тебе потихеньку жую.
Я не злодій , не кат, не злочинець,
В мене друзі, робота, сім'я,
Та який же я, блиндь, українець,
Якщо сала не їстиму я!

[lasto4ka]

Я вчера вождение сдавала –
Боже мой, какая ерунда!
То я слишком сильно газовала,
То я повернула не туда …
А инструктор – нервный, вот потеха!
Ну такой бесчувственный балда!
Ведь не знал, куда мне надо ехать,
А орал с испугом: «Не туда!!!»
Ну, короче, было мне с ним горе!
Стал меня он гневно поносить,
Будто я должна на переходе,
Мужика зачем-то пропустить!?
Это что такое за уродство?
Вы позволите у Вас спросить?
Ну, а где мужское благородство-
Женщину сначала пропустить?
Долго я еще не понимала,
Почему кричал он на меня –
«У тебя опять, помеха справа!»
А я думала, что так он – про себя.
«Тормози-и-и!» Кричит у туалета-
Видно, прохватил его п....!
Посидел минут он десять, эдак,
И куда-то черт его понес.
Да пошел ты, думаю, - уеду!
Но, решил он быстро свой вопрос,
И вернувшись, бросил на торпеду,
Пачку краски «Для седых волос»!