Стихо-юмор, Прикольное и веселое... Опции

[Гость_Yurchik_*]

За віконцем весна розквітала,
Небо повнилось першим дощем.
Я стояв і нарізував сало,
Величезним кухонним ножем.
Ніж ходив у руках методично
І чомусь пригадалось мені,
Безневинне таке й симпатичне
Ніжне тіло тієї свині.
Пролетіло життя мов хвилина,
Добрим словом ніхто не зігрів,
Що ти бачила, бідна скотина,
Лиш корито та засраний хлів.
І тоді, мов обрікши на муки,
Хтось встромив в твое сердце ножа
Ти збагнула, що люди тварюки,
І твоя відлетіла душа.
Ти далеко тепер моя бджілко,
У своїм, у свинячім раю,
Я ж на кухні сижу, пью горілку
І тебе потихеньку жую.
Я не злодій , не кат, не злочинець,
В мене друзі, робота, сім'я,
Та який же я, блиндь, українець,
Якщо сала не їстиму я!

[lasto4ka]

От жажды погибая, босиком
бредут в пустыне баба с мужиком.
Того гляди пробьет их смертный час,
Как вдруг мужик находит ананас…
и женщине вручает ( пусть напьется)
А та, ему за это… отдается…..
Но вот вопрос! Попробуй-ка пойми,
Какой национальности они?....
Смогли ответить (вот такой конфуз)
Лишь англичанин, русский и француз.
Англичанин:
Одно я знаю точно – Who is man! -
Английский несомненно джентльмен!
Ведь только джентльмен в тяжелый час
Мог женщине отдать свой ананас!
Француз:
О мужике судить я не берусь,
Но женщина Француженка! Клянусь!
Она и лишь она способна враз,
Отдаться за паршивый ананас!
Русский:
Кто женщина не знаю, суть не в ней.
Мужчина ж – стопроцентно был еврей!
Ну кто еще, спросить позвольте вас,
Найти… в пустыне… сможет… ананас??!!!