Стихо-юмор, Прикольное и веселое... Опции

[Гость_Yurchik_*]

За віконцем весна розквітала,
Небо повнилось першим дощем.
Я стояв і нарізував сало,
Величезним кухонним ножем.
Ніж ходив у руках методично
І чомусь пригадалось мені,
Безневинне таке й симпатичне
Ніжне тіло тієї свині.
Пролетіло життя мов хвилина,
Добрим словом ніхто не зігрів,
Що ти бачила, бідна скотина,
Лиш корито та засраний хлів.
І тоді, мов обрікши на муки,
Хтось встромив в твое сердце ножа
Ти збагнула, що люди тварюки,
І твоя відлетіла душа.
Ти далеко тепер моя бджілко,
У своїм, у свинячім раю,
Я ж на кухні сижу, пью горілку
І тебе потихеньку жую.
Я не злодій , не кат, не злочинець,
В мене друзі, робота, сім'я,
Та який же я, блиндь, українець,
Якщо сала не їстиму я!

[lasto4ka]

Чудес на свете не бывает?..
По-моему, наоборот!
И кто про сказки забывает,
Меня со временем поймет...

...Когда-то в юности зелёной
У Лукоморья дуб стоял,
Онегин,словно кот учёный,
Мозги Татьяне полоскал.

Златую цепь давно украли,
И от Кощея след простыл,
Русалку в детский дом забрали,
Её там кто-то совратил.

А на заброшенной дорожке,
Пугая взрослых и детей,
Гуляет "topless" Баба-Ёжка
В компании трёх богатырей.

Руслан приличия не знает-
Погнал Людмилу на панель,
Виагру пачками глотает
И тащит Машеньку в постель...

А Змей Горыныч с перепоя
Спалил последнюю избу...
Да ,если б Пушкин знал такое ,
Перевернулся бы в гробу!...