Стихо-юмор, Прикольное и веселое... Опции

[Гость_Yurchik_*]

За віконцем весна розквітала,
Небо повнилось першим дощем.
Я стояв і нарізував сало,
Величезним кухонним ножем.
Ніж ходив у руках методично
І чомусь пригадалось мені,
Безневинне таке й симпатичне
Ніжне тіло тієї свині.
Пролетіло життя мов хвилина,
Добрим словом ніхто не зігрів,
Що ти бачила, бідна скотина,
Лиш корито та засраний хлів.
І тоді, мов обрікши на муки,
Хтось встромив в твое сердце ножа
Ти збагнула, що люди тварюки,
І твоя відлетіла душа.
Ти далеко тепер моя бджілко,
У своїм, у свинячім раю,
Я ж на кухні сижу, пью горілку
І тебе потихеньку жую.
Я не злодій , не кат, не злочинець,
В мене друзі, робота, сім'я,
Та який же я, блиндь, українець,
Якщо сала не їстиму я!

[lasto4ka]

Ушла супруга утром на работу,
А я решил в порядок дом привесть.
Я ванну драил до седьмого пота
И моль ловил, забыв мужскую честь.
Припер из магазина семь авосек,
Обед сварил и ужин заодно,
Гулять сводил обеих наших мосек,
Балкон заклеил и еще окно.
Белье стирал, взбивая в клочья пену,
Одежду чистил, словно пылесос,
Помыл я потолки, полы и стены,
И даже свой немытый нос.
День пролетел, Жена домой вернулась,
Вокруг взглянула и прильнула враз,
И, муркая, на ушко мне шепнула,
Что хочет секса "тут же и сейчас!"
Не самый глупый я, видать, на свете -
Нашел я мигом нужные слова.
И совершенно честно ей ответил:
"Ты знаешь, разболелась голова..."