Стихо-юмор, Прикольное и веселое... Опции

[Гость_Yurchik_*]

За віконцем весна розквітала,
Небо повнилось першим дощем.
Я стояв і нарізував сало,
Величезним кухонним ножем.
Ніж ходив у руках методично
І чомусь пригадалось мені,
Безневинне таке й симпатичне
Ніжне тіло тієї свині.
Пролетіло життя мов хвилина,
Добрим словом ніхто не зігрів,
Що ти бачила, бідна скотина,
Лиш корито та засраний хлів.
І тоді, мов обрікши на муки,
Хтось встромив в твое сердце ножа
Ти збагнула, що люди тварюки,
І твоя відлетіла душа.
Ти далеко тепер моя бджілко,
У своїм, у свинячім раю,
Я ж на кухні сижу, пью горілку
І тебе потихеньку жую.
Я не злодій , не кат, не злочинець,
В мене друзі, робота, сім'я,
Та який же я, блиндь, українець,
Якщо сала не їстиму я!

[lasto4ka]

Пока жена купалась в ванной,
Чтоб лучше вечером уснуть,
Муж, по традиции недавней
Решил к соседке заглянуть.
Звонок условный сиротливо
В пустой квартире прозвенел.
Разочарованный мужщина
Вернулся в комнату и сел.
Ну а из ванной в это время,
Как Шамаханская княжна,
Забот домашних скинув бремя,
Вошла законная жена.
В грозящем легкости халате
Стройна ,упруга ,молода,
Красива дьявольски и, кстати,
Чиста ,как горная река.
Промолвил муж ,вздыхая слабо
При виде собственной жены:
*Была бы ты чужая баба-
ТЕБЕ БЫ НЕ БЫЛО ЦЕНЫ!!!